В українській мові слово мадонна найчастіше зʼявляється у художньому контексті — коли йдеться про образ Богородиці або відомі картини Рафаеля. Через іноземне походження слово викликає запитання щодо написання з великої чи малої літери, відмінювання та вживання в назвах. Новий Український правопис уточнює ці моменти, щоб уникати плутанини між релігійним значенням і мистецькими назвами.
Значення, власні назви та новий правопис слова «мадонна»
Слово мадонна має італійське походження й дослівно означає "моя пані" (від ma donna).
У Словнику української мови в 11 томах (ред. І. Рєзнік, 1970–1980) подано тлумачення: «зображення Богоматері; твір живопису, скульптури або графіки, присвячений Діві Марії». Також слово фіксує значення «жінка виняткової краси або благородства» в художніх контекстах.
Як писати слово «мадонна» за новим українським правописом
У правописі 2019 року, схваленому Кабінетом Міністрів України 22 травня 2019 року, збережено принцип, за яким загальні назви іншомовного походження пишуть із малої літери. Слово «мадонна» належить до цього типу, тому у загальному значенні як образ Діви Марії або мистецький тип зображення воно подається з малої. Наприклад: «У центрі експозиції була мадонна з немовлям.»
Правопис слова «мадонна» у власних назвах
Якщо слово "мадонна" входить до складу назви мистецького твору, його пишуть з великої. У цьому випадку діє правило, за яким перше слово назви картини або скульптури подається з великої, а наступні — відповідно до змісту й мовної норми.
У підручнику «Українська мова. Правопис» (автор Олександр Тараненко, 2020) вказано, що «назви картин і скульптур подаються з великої літери, якщо є частиною власного імені».
Серед прикладів назв, де слово Мадонна є частиною власної назви, можна подати:
- Сикстинська Мадонна.
- Мадонна в зелені.
- Мадонна Літта.
- Мадонна під соснами.
- Мадонна з гвоздикою.
- Мадонна з немовлям і святими.
Емоційне виділення великою літерою у правописі не передбачене. Якщо слово не входить до назви твору, його пишуть з малої, навіть коли текст має урочистий стиль або високий емоційний тон.
Правопис слова «мадонна» у відмінках
Слово «мадонна» належить до іменників жіночого роду з типово слов’янським відмінюванням першої відміни. Воно зберігає звичну форму в усіх відмінках однини, що відповідає моделі відмінювання слів на зразок пані, господиня, богиня. У множині це слово не вживається, оскільки позначає унікальний образ або твір.
| Відмінок | Форма слова | Приклад у реченні |
|---|---|---|
| Називний | мадонна | Музей поповнився новою мадонною |
| Родовий | мадонни | Збереглося кілька ескізів мадонни |
| Давальний | мадонні | Храм присвячено мадонні |
| Знахідний | мадонну | Побачили мадонну Рафаеля |
| Орудний | мадонною | Під склом — копія, виконана мадонною |
| Місцевий | мадонні | У мадонні відчитується іконографія |
| Кличний | мадонно | О, мадонно, зглянься на людство |
У літературі слово може набувати емоційного забарвлення, однак граматичну форму це не змінює. Вибір правильного відмінка залежить від синтаксичної ролі в реченні, як і в будь-якому іменнику з власним значенням.
Як розрізнити написання слова «мадонна»
У літературних, мистецьких і наукових текстах слово «мадонна» трапляється в різних формах написання. Один і той самий текст може містити як варіант із великої літери — якщо йдеться про назву картини, — так і з малої, коли мається на увазі загальний образ Богоматері. Нижче подано фрагмент реального тексту, в якому слово вжито в обох значеннях.
«У музеї представлено кілька зображень мадонн. Найбільше уваги привертає Сикстинська Мадонна, яку відразу впізнають за поглядом немовляти. Поруч експонуються копії інших робіт Рафаеля, зокрема мадонна з немовлям у стилі флорентійської школи. В описі зазначено, що композиція нагадує Мадонну Літту, але фон ближчий до образів пізнього Відродження.»
Розбір прикладу:
- зображень мадонн — загальна назва, тому пишеться з малої;
- Сикстинська Мадонна — власна назва картини, велика літера;
- мадонна з немовлям — опис твору без конкретної назви, мала літера;
- Мадонну Літту — назва конкретної роботи Леонардо да Вінчі, велика літера.
Слово «мадонна» пишеться з великої тільки тоді, коли входить до усталеної назви твору, а в усіх інших випадках, наприклад у загальних згадках, описах стилів або жанрів, уживається форма з малої. Правило зберігається незалежно від емоційного тону чи урочистого контексту.
