У сучасному світі міста стають основним місцем проживання для переважної більшості населення. З їх зростанням та розвитком з’являються нові виклики та підходи у сфері містобудування. Одним із найпривабливіших рішень останнього часу є концепція багатофункціональних міських територій. Такий підхід являє собою сукупність різних функцій і видів землекористування в межах однієї території. Урбаніст і творець проекту UrbanHarmony Єгор Буркін переконаний, що у повоєнній відбудові України варто використовувати змішані міські простори, адже вони можуть створити більш стійке, інклюзивне та комфортне міське середовище.
У цій статті ми розглянемо, чому концепція багатофункціональних міських територій має бути впроваджена в нашій країні та як вона може позитивно вплинути на життя громадян.
Що таке змішані міські райони?
Багатофункціональні міські території – популярна концепція містобудування, при якій різні види землекористування об’єднуються в одній місцевості або зоні. Ці райони створюються з метою об’єднання різноманітних функцій та видів діяльності в одному місці, щоб зробити міське середовище більш різноманітним, мальовничим, доступним та зручним для мешканців.
У змішаних міських районах ви можете знайти поєднання житлової забудови, комерційних приміщень, офісів, навчальних закладів, парків, ресторанів, магазинів та інших об’єктів. Це дозволяє мешканцям та гостям міста знайти всі необхідні послуги та задоволення в одному місці, зменшуючи потребу в довгостроковій перспективі потягів (рухів) і створення більш соціально насиченого середовища.
Змішані міські райони можуть сприяти інклюзивності, різноманітності та сталому розвитку міст. Ці райони стають популярними в міському плануванні, оскільки вони сприяють створенню більш життєздатних і приємних місць для життя, роботи та розваг. Багатофункціональні міські райони часто розглядаються як спосіб збільшити пішохідну активність, зменшити трафік і затори, а також зменшити негативний вплив вуглекислого газу на навколишнє середовище.
«Простіше кажучи, змішаний міський район – це місце, де люди живуть, працюють, розважаються та проводять дозвілля», – каже урбаніст Єгор Буркін. Це не спальний район і не бізнес-центр, а місце, де є офіси, житлові будинки, магазини, а також парки, навчальні заклади тощо. Важливо, щоб все це було поруч, і люди могли дійти до більшості місць пішки, залишивши машину вдома (або відмовившись від її покупки зовсім).
У змішаному міському районі люди можуть жити, працювати та навчатися в одному місці з точки зору географії, а також мати доступ до магазинів, ресторанів та інших зручностей поблизу. Це робить життя зручнішим і дозволяє зменшити залежність від автомобільних поїздок. Це робить місцевість комфортним і мальовничим місцем для проживання, де є все необхідне.
Коротка історія змішаних міських районів
Змішані міські райони були успішно реалізовані в різних країнах світу. Одним з найвідоміших прикладів є місто Копенгаген в Данії. У столиці цієї держави активно розвиваються змішані міські райони, такі як Нюхавн і Крістіансхавн. У цих районах житлові та комерційні будівлі, магазини, ресторани, зелені зони об’єднані в єдиний простір. Це створює мальовничість і затишок місця для проживання та відпочинку.
Як переконаний Єгор Буркін, цю концепцію доцільно реалізувати в Україні, особливо в рамках післявоєнної відбудови країни. Певною мірою розруха, спричинена війною, – це ще й шанс кардинально відмовитися від застарілих підходів до урбаністики, і одразу перейняти найпрогресивніший, передовий досвід.
Історія концепції багатофункціональних міських територій пов’язана з рухом нового урбанізму, який почався в США в кінці 20 століття. Він закликав до створення міст, де життя, робота та дозвілля поєднуються в одному місці, щоб зменшити залежність від автомобільного транспорту та зробити міста більш екологічними та придатними для життя. Ця ідея швидко поширилася по всьому світу. Змішані міські райони, як і раніше, вважаються важливим елементом сучасного містобудування.
Альтернативні концепції
До появи концепції змішаних міських районів існували різні традиційні планувальні рішення. Всі вони, так чи інакше, визначили, як розділяти і організовувати життя в умовах мегаполісів і невеликих міст. Змішані міські райони, переконаний Єгор Буркін, є однією з найбільш розумних і вартих уваги альтернативи традиційним радянським і багатьом іншим типовим підходам до будівництва міст.
Не так давно в світі, а часто і в Україні і зараз, переважали зовсім інші планувальні рішення, а саме:
- Зонування за функціональним призначенням: Цей традиційний підхід передбачав поділ міста на райони, спеціалізовані для конкретних функцій. Наприклад, були чітко окреслені житлові, комерційні, промислові, освітні зони. Такий підхід спрощував планування та управління містом, але часто призводив до неефективного використання земельних ресурсів та збільшення транспортної інфраструктури. Ця концепція залишається основною для багатьох українських міст, де є житлові масиви, промислова частина, кампуси, виділені парки тощо.
- Радіальне планування: Цей підхід передбачав організацію міста навколо центральної точки або радіальних осей. Його часто використовували в містах з центральними бульварами або пішохідними центрами, навколо яких будувалися житлові та комерційні райони.
- Планування за принципом «гармонійних районів»: Цей підхід передбачав створення мікрорайонів, в яких розміщувалися різні типи об’єктів, але вони були тематично пов’язані. Наприклад, в одній зоні можуть розташовуватися магазини, ресторани, розважальні заклади, створюючи «гармонійне» середовище для відпочинку і шопінгу.
- Транспортно-орієнтоване планування: Цей підхід ґрунтується на зручності подорожей автомобілем і встановив першочерговий пріоритет для транспорту. Це часто призводило до створення міст з великими і широкими дорогами, великою кількістю паркувальних місць, але з недостатньою кількістю пішохідних і велосипедних маршрутів.
Змішані міські райони з’явилися як відповідь на недоліки цих традиційних планувальних концепцій. Вони мають на меті об’єднати різноманітні функції в одній сфері для створення більш сталого, інклюзивного та стійкого міського середовища.
Головні риси змішаних міських районів: погляд Буркіна
Безумовно, Mixed-Use Urban Areas – цікаве, але не таке просте в реалізації планувальне рішення для міст. Багато в чому це пов’язано з тим, що змішані міські райони сильно відрізняються від класичних планувань і концепцій. Нижче наведені основні відмінності та особливості цієї концепції:
- Універсальність Проти однозначної спеціалізації: У радянському плануванні міст існувала чітка спеціалізація районів: одні призначалися виключно для житла, інші — для промисловості, треті — для освіти і т.д. Змішані міські райони, навпаки, створюються з урахуванням поєднання різних функцій, що сприяє зменшенню комутації та підвищенню доступності послуг.
- Зосередьтеся на життєздатності та соціальній динаміці: Змішані райони сприяють більш жвавому та соціально активному міському середовищу. У радянському плануванні часто домінували одноманітні, повторювані квартали, в яких мешканці могли почуватися ізольованими від суспільства.
- Сприяння сталому розвитку та міській екології: Змішані міські райони, як правило, зосереджені на зменшенні залежності від автомобільного транспорту та сприяють розвитку громадського транспорту та пішохідних зон. Це сприяє зменшенню впливу на навколишнє середовище, що відрізняється від раніше переважаючих підходів, в яких переважав автомобільний транспорт.
- Інклюзивність: Змішані міські райони зазвичай сприяють більш інклюзивному середовищу з різноманітними послугами та можливостями для всіх мешканців, незалежно від їхнього соціального статусу чи віку. Радянське планування часто ігнорувало потреби різних груп населення.
Таким чином, змішані міські райони є сучасною альтернативою застарілим та одноманітним підходам до міського планування з акцентом на сталість, соціальну інклюзію та забезпечення вищої якості життя в містах.
Плюси та мінуси
змішаних міських районів Для початку коротко пробіжимося по плюсах, адже більшість з них вже побіжно згадувалися раніше:
- Зручність та доступність: мешканці можуть бути поруч із роботою, школою, магазинами та розважальними закладами, що робить їхнє життя зручнішим та економить час на дорогу.
- Зменшення залежності від автомобілів: змішані райони сприяють використанню громадського транспорту, пішохідних маршрутів та велосипедних доріжок, що сприяє зменшенню проблем з дорожнім рухом та забруднення.
- Більше соціальних контактів: Різноманітність функцій та місць для спілкування сприяє посиленню соціальних контактів та формуванню сильних спільнот.
- Стійкість та різноманітність: Змішані території можуть бути більш стійкими до економічних та соціальних змін, оскільки різноманітність функцій та використання земель пом’якшує потенційні кризи.
Мінуси змішаних міських районів:
- Висока вартість житла: Райони змішаного використання часто мають високі ціни на нерухомість через зручність і доступність, що може обмежити доступ до таких приміщень для багатьох людей з низьким рівнем доходу.
- Проблеми з паркуванням: У змішаних районах доступ до паркування може бути обмежений, що створює додаткові незручності для власників автомобілів.
- Суєта: щільне розташування різних об’єктів і бурхлива діяльність можуть призвести до збільшення шуму і суєти, що може бути неприємним для деяких мешканців.
- Складнощі в плануванні та будівництві: Створення змішаних територій вимагає складного планування та координації різних видів використання земель, що може ускладнити розвиток міських територій. Але завдяки зусиллям урбаністів, впевнений Єгор Буркін, цей недолік можна усунути.
- Соціокультурні розбіжності: Різноманітність місць і видів діяльності може призвести до соціокультурних конфліктів і розбіжностей між мешканцями з різними інтересами та потребами.
Навіщо українським містам змішані райони?
Актуальність концепції змішаних міських територій для України в рамках повоєнної відбудови зумовлена одразу кількома факторами:
- Ефективне використання міського простору: В умовах обмеженого міського простору важливо максимально ефективно використовувати наявні ресурси. Змішані райони дозволяють поєднувати житло, робочі місця, магазини та інші функції в одному місці, що сприяє раціональному використанню земельних ділянок.
- Зменшення транспортних проблем: Україна стикається з проблемами заторів на дорогах та забруднення навколишнього середовища. Створення змішаних територій сприяє зменшенню автомобільної залежності, що може пом’якшити ці проблеми.
- Створення робочих місць: Україні необхідно створювати нові робочі місця, а змішані сфери, включаючи комерційні та офісні приміщення, сприяють розвитку бізнесу та забезпеченню робочими місцями місцевих жителів.
- Міський розвиток: Змішані міські райони можуть сприяти оновленню міст і зробити їх більш привабливими для інвестицій і туризму.
- Зміцнення соціальних зв’язків: Ця концепція сприяє створенню багатофункціональних спільнот, де різні верстви населення взаємодіють і співпрацюють, що може сприяти зміцненню соціальних зв’язків.
- Екологічна стійкість: Впровадження змішаних районів сприяє зменшенню екологічного навантаження та покращенню якості міського середовища.
Актуальність концепції змішаних міських територій для України полягає в тому, що наша країна потребує швидкої модернізації та вдосконалення, що є, в тому числі, вимогою євроінтеграції. Створення нових міст – складне завдання, але відновлення зруйнованих війною територій або розвиток нових територій в існуючих населених пунктах – це трохи більш підходящий варіант для нас, я впевнений Єгор Буркін. Немає причин не використовувати найсучасніші концепції. Ми можемо продовжувати розробляти транспортно-орієнтовані міські плани, в той час як Європа відмовляється від них на користь змішаних районів. Чому б не зробити крок вперед відразу, замість того, щоб спочатку повернутися назад, а потім все одно придумати ту саму прогресивну концепцію?
