Роман всесвітньо відомого класика англійської літератури Вальтера Скотта «Айвенго», написаний 1820 року, описує Середньовічну Англію, зокрема епоху раннього Середньовіччя. У цей час Англію захопили нормани. У своєму творі Скотт філігранно описав ворожнечу між норманськими та англосаксонськими феодалами. Головний герой роману, доблесний лицар Айвенго уособлює честь, шляхетність, вірність та мужність. Характеристика Айвенго допоможе вам визначити головну думку роману і глибше зануритись в сюжет.
Сюжет роману через призму життя Айвенго
Головний герой роману — син Седрика, багатого, впливового саксонського дворянина. Седрік не хотів говорити мовою загарбників, говорив тільки по-саксонськи, пишався, що він саксонець і хотів видати свою вихованку леді Ровену за Ательстана Конінгсбурзького, нащадка останнього короля саксонської династії.
Леді Ровена також була королівського походження. Седрик хотів, щоб прихильники Ательстана та леді Ровени об’єдналися у боротьбі з норманами, що захопили землі саксонців. Перешкодою для здійснення цього плану Седрика було взаємне кохання його сина та леді Ровени. Це було головною причиною того, що Седрік вигнав сина зі свого дому.
Коли починається дія роману Вілфред Айвенго було 25 років. До цього він разом із англійським королем Річардом Левине Серце був у хрестовому поході. Коли король потрапив у полон до герцога Австрійського, володарем став його брат, принц Джон, який сподівався, що Річард не повернеться з полону. Але королю це вдалось і разом зі своїм надійним товаришем Айвенго таємно повернувся до Англії.
Переможець лицарського турніру Айвенго отримав нагороду – чудовий вінок, який поклала на його голову леді Ровена. Перед цим лицар слабким голосом просив не знімати з нього шолома. Але маршали зняли з нього шолом, і леді Ровена, і Седрік дізналися Вілфреда. Лицар, отримавши нагороду за хоробрість, впав непритомний, оскільки він був поранений ударом списа. Пораненого лицаря лікує прекрасна Ревекка, дочка багатого лихваря Ісаака.
Уілфред, що не оговтався від ран, разом з Ревеккою, Ісааком, Седріком, Ровеною і Ательстаном потрапили в полон до норманів. Бранців звільнили Чорний Лицар, йомен Локслі та його стрілки. Айвенго, як і раніше, став служити королю Річарду Левине Серце.
Король попросив Седріка пробачити лицаря Уїлфреда Айвенго і знову дарувати йому батьківську любов. Седрік Сакс вибачив свого сина і дав згоду на його шлюб із леді Ровеною. Айвенго довго і щасливо жив з Ровеною, служив при Річарді і користувався його милістю.
Зовнішність Айвенго
Айвенго був трохи вище середнього зросту і здавався швидше тендітним, ніж міцним. Його красиве, потемніле від засмаги обличчя з благородними рисами, обрамляло коротке світле волосся.
Характер та внутрішній світ
Уілфред Айвенго дуже цінує лицарство, вважає, що лицарський дух вчить зберігати честь і захищати скривджених від свавілля володарів. Як і всі лицарі, Вілфред прагнув слави. Ось ще кілька рис його характеру, які вдало описані в романі:
- Айвенго розумний, має здоровий глузд. Він відданий королю Річарду, брав участь з ним у хрестовому поході, виявляючи силу та винахідливість. Після втечі короля з полону Айвенго намагається охороняти його, хвилюється, бачачи, що король наражається на небезпеку.
- Вілфред згоден з Річардом, що добробут Англії залежить від об’єднання людей, від закінчення ворожнечі між саксонцями та норманами.
- Айвенго — хороший і люблячий син, хоча в нього та батька дуже різні погляди на політику та майбутнє батьківщини. Він шанує батька, але не відступає від своїх переконань.
- Герой добрий, співчуває людям, які утискують. Наприклад, завдяки йому Ісааку, якого хотів пограбувати Бріан де Буагільбер, вдалося втекти.
- Вілфред у походах та турнірах виявляє хоробрість, доблесть, силу духу. Він зміг перемогти у лицарському турнірі п’ятьох супротивників. У поєдинку, призначеному для того, щоб підтвердити, що Ревека не займається чаклунством, герой виступив проти свого давнього ворога Бріана де Буагільбера. Він ще не вилікувався від рани, отриманої у попередньому турнірі, але сміливо виступив захисником дівчини і її виправдали.
Протягом роману Айвенго здобуває не лише славу і визнання, але й внутрішній ріст. Він навчається прощати своїх ворогів і розуміє, що справжня сила полягає не лише у фізичній мощі, але й у шляхетності та милосерді. Айвенго стає мудрим і справедливим лідером, який завжди готовий захистити тих, хто цього потребує.
Значення образу
Айвенго — це ідеалізований образ лицаря, який втілює в собі найкращі риси середньовічного героя. Він служить зразком для наслідування і нагадує нам про важливість честі, справедливості й самовідданості. Образ Айвенго став одним із найвідоміших в англійській літературі й продовжує захоплювати читачів усього світу. Образ Айвенго в однойменному романі Скотта став символом істинного лицаря, благородного, хороброго, великодушного, вірного своєму королю та коханій. Айвенго відстоює національні інтереси англійського народу. В його образі автором втілена ідея того, що відвага, честь, прагнення справедливості — невід’ємні якості справжнього лицаря та патріота.
